Контроль якості зерна взимку: критичні лабораторні показники під час зберігання

Зимовий період найризикованіший для зберігання зерна належної якості. Різниця температур повітря всередині сховища та ззовні призводить до ризику псування зернової маси. Для запобігання цьому здійснюють контроль якості зерна на вологість, температуру, зараженість комахами, перевіряють органолептичні показники.

Чому взимку контроль якості зерна стає критичним?

Взимку температура ззовні та всередині зернового сховища відрізняється, що призводить до нерівномірного охолодження насипу. Через це виникає різниця температур між верхніми та внутрішніми шарами зерна. У таких умовах активізуються процеси конденсації, особливо в зонах обмеженої вентиляції. Тривале зберігання протягом зимнього періоду підвищує ризики поглиблення наявних відхилень:

• локального зволоження зернової маси;
• розвитку плісняви та мікотоксинів;
• самозігрівання окремих ділянок;
• активізації та розмноження шкідників.

Які основні показники якості зерна контролюють під час зберігання?

В зимовий період аналіз зерна фокусується на показниках, що контролюють вологість та температуру. Хімічні властивості в цей період стабільні, тому потребують меншого моніторингу. Контроль здійснюється за такими основними критеріями:

• температура в різних шарах зернової маси;
• вологість зерна та приміщення;
• місця скупчення комах;
• наявність плісняви.

Вологість зерна

Вимірювання вологості зерна критичне, оскільки створюється додатковий конденсат в окремих ділянках зернової маси. За низьких температур тепловиділення мінімальне, що є додатковим фактором у накопиченні вологи. Також волога нерівномірно збирається біля стін сховища. Загальний аналіз середньої проби може показувати норму, навіть якщо локальні зони насипу вже почали псуватись.

Критична межа вологості у холодний сезон для зернових культур знижується.  Якщо середній аналіз партії на межі припустимої норми, це означає, що локальні ділянки зерна вже перезволожені. Таке зерно потребує негайного вентилювання.

Зараженість зерна комахами

Визначення зараженості зерна комахами є лабораторним аналізом, що виявляє наявність, кількість та вид шкідників. Результати розраховують кількісно з перерахунком на 1 кг зерна, відповідно вимог ДСТУ.

Аналізи бувають двох типів:

• явна зараженість, коли шкідників помітно на око;
• прихована зараженість, коли яйця та личинки комах знаходяться всередині зерна.

Якщо не робити аналіз прихованої зараженості, є ризик виявити проблему надто пізно. Взимку важливо враховувати специфічну поведінку комах. Шкідники мігрують вглиб зернової маси, починають активно виділяти тепло, харчуватись та відкладати личинки всередині зерна. Через низьку теплопровідність зерна, датчики не виявляють надмірне виділення тепла. Важливо відбирати проби із використанням глибинних шнекових щупів, що дістають до нижніх шарів насипу.

Сміттєві та зернові домішки

Домішки суттєво гірші за якістю ніж ціле чисте зерно. Вони впливають на якість всієї зернової маси та посилюють ризики, характерні для зберігання чистого зерна в холодний період.

Сміттєві домішки, до котрих відносяться пил, солома, земля, камінці, насіння бур’янів, довше тримають тепло у місцях скупчення. Це провокує сильніший конденсат та збільшує вологість насипу.

До зернових домішок відноситься бите, щупле, проросле зерно. Воно не має захисної оболонки, тому швидше вбирає вологу і є доступнішим для шкідників.

Контроль якості зерна: лабораторні методи визначення

Взимку лабораторний аналіз зерна концентрується на виявленні прихованих процесів псування та моніторингу стабільності насипу.

Аналіз якості зерна в лабораторії

Основні методи визначення якості зерна взимку:

• Сушильний метод. Лаборанти беруть проби з різних шарів насипу та перевіряють зерно висушуванням у шафі. Таким чином виявляють локальні зони перевищення вологості.
• Термоштанги або стаціонарні датчики. Контролюють температуру зернової маси.
• Аналіз на явну та приховану зараженість шкідниками. Пробу просіюють на лабораторних ситах для визначення зараженності зерна комахами. Методи розколювання зерна та фарбування сіточок виявляють личинок всередині зерна.
• Інкубаційний метод у чашках Петрі. Метод використовується для виявлення псування зерна або наявності грибів чи плісняви.
• ІФА або ТШХ. Якщо інкубаційний метод виявляє ознаки ураження, проводять додаткові тести ІФА або ТШХ. Вони виявляють наявність токсинів, що виділяють холодолюбні гриби.

Сушильний метод, аналіз на зараженість шкідниками та температурний контроль є обов’язковими для контролю всіх зернових культур. Інкубаційний метод, ІФА, ТШХ особливо важливі при перевірці зерна з ризиком плісняви: пшениці, кукурудзи, жита.

Контроль якості зерна пшениці

Методи контролю якості взимку є стандартними для всіх зернових культур. Проте для пшениці найбільш важливі характеристики, що визначають її хлібопекарську цінність. Вони формують класність зерна та його ринкову вартість.

Показники якості зерна пшениці, що перевіряються взимку:

• Стабільні показники: натура, склоподібність, білок, сортність.
• Динамічні показники: вологість, температура, зараженість, показник числа падіння.

В зимовий період стабільні показники перевіряються рідко, бо майже не змінюються під час зберігання. Динамічні показники вимагають постійного і регулярного контролю, оскільки зерно пшениці особливо схильно до накопичення вологи.

Відбір проб здійснюють з різних шарів насипу. Середні показники не відображають реального стану зерна. Перед проведенням аналізів зразки вирівнюють за температурою для мінімізації похибок.

Число падіння

Значення числа падіння відображає активність ферментів всередині зерна. Показник характеризує ступінь розщеплення крохмалю і використовується для оцінки якості зерна, його здатності до переробки. Значення важливе для культур, що використовують у борошномельній промисловості, хлібопеченні, виробництві круп.

Під час зберігання показник числа падіння може змінюватися через зволоження зернової маси, проростання зерна та розвиток мікрофлори. Підвищена вологість активізує ферментативні процеси, що призводить до зниження стабільності крохмалю та погіршення технологічних властивостей зерна.

Контроль якості зерна: які ризики виникають без регулярної перевірки?

• Втрати маси та об’єму. Виїдання зерна комахами та псування через надмірну вологість призводить до втрати маси корисного продукту.
• Втрата класності. Локальне намокання призводить до проростання зерна у сховищі, що збільшує кількість зернових домішок.
• Проблеми при реалізації та логістиці. Через погіршення якості зерна можливі зниження його вартості, штрафи та у деяких випадках відмова від товару.

Без регулярного контролю зерна з’являються ризики втрати значної частини товару. Зменшення втрат досягається оптимізацією процесу перевірки, а також якістю обладнання.

Як забезпечити точний аналіз зерна взимку?

Для забезпечення точного аналізу зерна в холодний період рекомендовано дотримуватися системного підходу з чіткою періодичністю:

• регулярні перевірки, що прив’язані до дати;
• аналіз прихованих факторів;
• регулярне калібрування обладнання для точності аналізу;
• формування партій за різними показниками вологості, засмічення, зараження;
• регулярна вентиляція для запобігання утворенню зон конденсації;
• контроль критичних зон сховища, що створюють додаткові ризики.

Висновок

Перевірка якості зерна взимку повинна враховувати додаткові фактори ризику, пов’язані з температурним режимом. Важливо робити більш ретельну перевірку вологості, температури, зараженості. Оптимізація системи контролю та регулярні перевірки обладнання забезпечують зменшення втрат зерна в процесі зберігання.